- очевидний
- -а, -е.1) Дуже помітний; неприхований.2) Безсумнівний, безперечний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
очевидний — прикметник … Орфографічний словник української мови
одтвористий — очевидний, явний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
маніфестний — а, е. Явний, очевидний, ясно виражений … Український тлумачний словник
наочний — а, е. 1) Якого можна безпосередньо бачити, цілком очевидний за споглядання. 2) Заснований на показі предметів, моделей під час вивчення їх. || Який використовується для такого показу під час навчання. •• Нао/чний сві/док той, хто безпосередньо… … Український тлумачний словник
незаперечний — а, е. Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний. || у знач. присудк. сл. || Який не допускає ніякого сумніву, заперечення … Український тлумачний словник
неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… … Український тлумачний словник
очевидність — ності, ж. Абстр. ім. до очевидний 2) … Український тлумачний словник
очевидно — 1) Присл. до очевидний. 2) у знач. присудк. сл. Ясно, зрозуміло. 3) у знач. вставн. сл. Мабуть, певно … Український тлумачний словник
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник